Навіщо людині апендикс і чи можна без нього жити

Апендикс — маленький відросток сліпої кишки завдовжки 5–10 см — довгі десятиліття вважався «сміттям еволюції»: мовляв, колись допомагав перетравлювати рослинну їжу, а тепер просто висить і зрідка запалюється. Але наука переглянула вирок.

Таємне завдання апендикса

У 2007 році дослідники Університету Дьюка висунули гіпотезу, яка змінила погляд на цей орган. Апендикс виявився «схованкою» для корисних бактерій кишківника. Під час важкої кишкової інфекції, коли мікрофлора зруйнована, апендикс слугує своєрідним резервуаром — звідси бактерії можуть «переколонізувати» кишківник після хвороби.

Крім того, стінки апендикса містять багато лімфоїдної тканини — той самий матеріал, із якого зроблені лімфовузли. Тобто він бере участь у роботі імунної системи, особливо в дитинстві, коли імунітет лише навчається розпізнавати «своїх» і «чужих».

Чому він запалюється

Апендицит — один із найпоширеніших хірургічних діагнозів у світі. Найчастіша причина — закупорка просвіту апендикса твердим вмістом кишківника, після чого розвивається запалення та розмноження бактерій. Якщо вчасно не прооперувати, відросток може розірватися, що небезпечно для життя.

Щороку у світі виконується понад 300 000 апендектомій лише у США. Це одна з найвідпрацьованіших операцій у хірургії.

Чи можна жити без апендикса

Так, і більшість людей після апендектомії живуть цілком звичайним життям. Проте деякі дослідження фіксують цікаву деталь:

• Люди без апендикса можуть трохи довше відновлюватися після кишкових інфекцій.
• У дітей роль апендикса у формуванні імунітету більш відчутна, ніж у дорослих.
• Ризик хвороби Паркінсона, за деякими даними, дещо вищий у людей після видалення апендикса — хоча цей зв'язок ще вивчається.

Отже, апендикс — не «сміттєвий кошик» природи, а скромний, але реальний гравець у команді нашого організму. Просто його втрата не є фатальною — тіло вміє адаптуватися.