Кіста яєчника: причини, види, симптоми і коли потрібне лікування
Більшість кіст яєчника — функціональні й зникають самостійно. Але деякі потребують медичного втручання. Пояснюємо, як їх розрізнити.
Кіста яєчника — одне з найпоширеніших гінекологічних утворень. Більшість жінок навіть не підозрюють про її існування: кіста виявляється випадково під час УЗД і нерідко зникає сама без будь-якого лікування.
Що таке кіста яєчника
Кіста — це порожнинне утворення з тонкими стінками, заповнене рідиною. Вона відноситься до доброякісних новоутворень. Важливо розрізняти функціональні кісти, пов'язані з нормальним менструальним циклом, та органічні, які виникають з інших причин і потребують більш уважного спостереження.
Основні види кіст
- Фолікулярна кіста — найпоширеніший вид. Виникає, коли яйцеклітина не виходить із фолікула в момент овуляції, і він продовжує наповнюватися рідиною. Як правило, розсмоктується самостійно протягом 1–3 менструальних циклів.
- Кіста жовтого тіла — утворюється після овуляції на місці фолікула, що лопнув. Зазвичай також зникає самостійно.
- Дермоїдна кіста — особливий вид: містить похідні різних тканин (жир, хрящ, іноді волосяні фолікули). Не розсмоктується і потребує хірургічного видалення.
- Ендометріоїдна кіста — виникає на фоні ендометріозу, вимагає комплексного лікування.
Симптоми: коли насторожитися
Невеликі кісти найчастіше безсимптомні. Проте при значних розмірах або ускладненнях можуть з'являтися:
- тупий або тягнучий біль унизу живота, особливо з одного боку;
- біль під час статевого акту або фізичних навантажень;
- відчуття тиску на сечовий міхур, часті позиви до сечовипускання;
- нерегулярні менструації;
- збільшення об'єму живота.
Термінова медична допомога потрібна при гострому різкому болі в животі, підвищенні температури, нудоті та блюванні — це може свідчити про перекрут або розрив кісти.
Спостереження й лікування
Якщо кіста не зникла протягом 3 місяців — лікар призначає додаткові обстеження. Тактика залежить від виду, розміру та клінічних проявів:
- функціональні кісти до 5–6 см зазвичай спостерігають динамічно;
- при гормональних порушеннях можлива медикаментозна корекція;
- кісти розміром понад 10 см, а також органічні кісти, що не регресують, видаляють хірургічно — здебільшого лапароскопічним методом із мінімальною травматизацією.
Виявлення кісти яєчника — не привід для паніки, але і не привід ігнорувати. Регулярне спостереження в гінеколога дозволяє вчасно відрізнити нешкідливе функціональне утворення від того, що потребує лікування.
