Чим корисні абрикоси: склад, властивості та протипоказання

Абрикоси нерідко оминають стороною ті, хто стежить за вагою, — адже солодкі фрукти асоціюються з «зайвим цукром». Але насправді в 100 г абрикосів лише близько 40–45 ккал, а їхній глікемічний індекс відносно невисокий, тому плід не викликає різких стрибків рівня глюкози в крові й добре насичує.

Що містять абрикоси

Абрикоси — джерело одразу кількох важливих нутрієнтів:

• Бета-каротин (провітамін А) — потужний антиоксидант; саме він надає плодам яскравого помаранчевого кольору. Регулярне споживання продуктів із бета-каротином пов'язують зі зниженням ризику хвороб очей і підтримкою імунітету.
• Калій — важливий для нормальної роботи серця й підтримання артеріального тиску. Дефіцит калію може призводити до м'язової слабкості й підвищеної стомлюваності.
• Вітаміни С, Е та групи В — беруть участь у синтезі колагену, захисті клітин від окислювального стресу й підтримці нервової системи.
• Залізо та мідь — сприяють синтезу гемоглобіну; абрикоси традиційно рекомендують при схильності до залізодефіцитної анемії.
• Пектин і розчинна клітковина — уповільнюють всмоктування цукрів, підтримують здоровий кишковий мікробіом і нормалізують травлення.

Користь для організму

Завдяки такому складу абрикоси справляють одразу кілька доведених ефектів. По-перше, антиоксидантна активність бета-каротину й вітаміну С допомагає нейтралізувати вільні радикали — одну з причин прискореного старіння клітин. По-друге, калій і магній у комплексі підтримують роботу серцево-судинної системи: систематичне вживання продуктів, багатих на калій, пов'язують із нижчим ризиком гіпертонії. По-третє, клітковина стимулює перистальтику кишківника й сприяє виведенню надлишку холестерину.

Також абрикоси містять невелику кількість вітамінів В1 і В6, які підтримують нормальну нервову провідність і синтез нейромедіаторів, що може позитивно впливати на сон і настрій.

Кому варто бути обережним

При всій корисності абрикоси мають і протипоказання. Їх слід обмежити або виключити при:

• цукровому діабеті 2-го типу — через вміст природних цукрів (вживати дозовано, після консультації з лікарем);
• гастриті з підвищеною кислотністю та виразковій хворобі шлунка — органічні кислоти плоду можуть посилити подразнення слизової;
• панкреатиті у стадії загострення — надлишок клітковини й кислот навантажує підшлункову залозу;
• гіпотиреозі — через вміст деяких речовин, що можуть впливати на функцію щитоподібної залози.

Не варто їсти абрикоси натщесерце, а після вживання великої кількості плодів не рекомендується відразу пити холодні напої — це може спровокувати розлад травлення.

Абрикоси — цінне доповнення до раціону, а не ліки. Найкраща стратегія: їсти їх у сезон, помірними порціями, як частину різноманітного раціону.